- торочення
- I -я, с., розм.
Дія за знач. торочити.
II -я, с.Дія за знач. торочити й торочитися 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
торочення
Смотреть что такое "торочення" в других словарях:
торочення — 1 іменник середнього роду повторення одного й того самого розм. торочення 2 іменник середнього роду обтріпування … Орфографічний словник української мови
